Слова "infant" та "baby" в англійській мові часто використовуються як синоніми, проте між ними є важливі відмінності. "Baby" – це загальне слово для дитини віком до одного року. Воно є більш розмовним та використовується у повсякденному спілкуванні. "Infant" ж, хоча теж позначає дитину до року, має більш формальний та медичний відтінок. Його частіше використовують у юридичних документах, медичних текстах, або коли необхідно підкреслити ніжність та беззахисність малюка.

Наприклад, ви можете сказати: "My baby is sleeping" (Моя дитина спить). Це звичайне, природне речення. Але якщо ви говорите про медичний огляд, то правильніше буде "The infant was examined by the doctor" (Дитину оглянув лікар).

Ще один нюанс – "infant" може стосуватися дітей до певного віку, навіть старше одного року, залежно від контексту. Наприклад, у деяких країнах термін "infant" використовується для дітей до 7 років у певних юридичних контекстах. Тому важливо звертати увагу на контекст.

Ось ще кілька прикладів:

• "She's a beautiful baby." (Вона красива дитина.)
• "The infant's cries alerted the nurses." (Плач немовляти сповістив медсестер.)
• "He's just a tiny baby." (Він просто крихітний малюк.)
• "The infant mortality rate has decreased significantly." (Рівень дитячої смертності значно знизився.)

Як бачимо, правильний вибір між "infant" та "baby" залежить від ситуації та контексту. Запам'ятайте, що "baby" – це більш загальне та розмовне слово, тоді як "infant" – більш формальне та може мати медичний або юридичний підтекст.

Happy learning!